***

Тебе прошу - пиши свої вірші,

Коли увечері лягаєш спати,

Не відганяй ти музу у вікні,

Дай їй тобі ті мантри прочитати.

Ти лиш пиши. Без них ти задихнешся,

Й не зможеш більше далі йти,

Без них осліпнеш, згубишся, зіб’єшся...

Прошу тебе – пиши свої вірші.

Вони тебе рятують, вберігають,

Вони лікують рани, що не видно,

Але які жорстоко так вбивають,

І нас катують. Тихо і повільно.

Пиши. Прошу. Пиши свої вірші.

Коли навколо зникнуть люди,

З тобою лишаться вони,

Ти віднайдеш їх потім всюди.

Вони самотньо розбіжаться,

В кутки заб’ються в темноті,

Ти їх поклич, як буде важко,

Вони тобі освітлять сни.

Ти лиш пиши – тебе благаю,

Бо в тебе іншого нема,

Життя ти кращого шукаєш,

Та тільки це твоє життя.

Ти очі вниз не опускай,

Я знаю, хочеш ти втекти,

Та хоч куди ти не тікай,

Прошу – пиши свої вірші.

Тебе прошу – пиши свої вірші,

Одне ти маєш зрозуміти:

Не відганяй свої думки,

Вони ж як ти - так хочуть жити...

30.01.17

Link: http://en.worldis.me/anna_neksy/blogs/160357